Поiздка до Харкова

Ми на квітень спланували
Участь в конкурсі прийнять –
Пісні добре готували,
Часом щоб не облажать :)

Ось приходить час поїздки,
Дав Віталік нам квитки.
Ось – і поїзд – похапали
Ноти, сумки, рюкзаки,

Позалазили в вагони –
Ніч прекрасно провели,
А, на ранок – на пероні
Ми у Харкові були.

Там зустріли нас дівчата,
Ще й хлопчина з ними був –
Ми в метро шугнули разом –
Поїзд весело загув,

Потім трошки ще пройшлися,
Нам дали місцевий план,
І, нарешті, поселили
У гуртожитку Гігант.

Я, щоправда, в гуртожитку
Досі, якось, не жила.
І тому, гріхів до збитку
У приміщенні знайшла.

Поселили нас в кімнату
Аж на десять чоловік.
Хто – шукать одразу хату,
Хто – готель собі, утік.

Звісно, що не ті умови,
Що навколо бруднота:
Ні – помитися толково,
Ні – полежать, почитать.

Та, нічого, на ту справу
Ніколи було зважать.
Чоловік – таке створіння –
Може до всього звикать.

І, до того ж, ми у Харків
Їхали не спочивать,
А – на конкурс феєричний –
Ми приїхали співать!

У суботу всі зібрались –
Репетиція була.
Потім – в залі виступати
Наша черга підійшла.

Ми старались, віддавались, -
Йшло натхнення через край.
І, комісії здавалось,
Що вона попала в Рай! :)

Тараканов крикнув: «Браво!»,
Щиро в оплески лупив,
Потім їхати в столицю,
До Москви, нас запросив.

Обговорювали судді,
Скоро рішення знайшли –
І, за співи наші чудні
Перше місце нам дали.

Правда, ще Гран-Прі всудили
Одеситам за звучання,
Та, для нас – то добре діло –
Буде стимул для старання :)

А увечері над містом
Лився дощ, була гроза –
Це наш спів «Дніпровський» чистий
Привітали Небеса! :)

Хтось – сидів в кав’ярні, грівся,
Хтось – подався на футбол,
Ну, а я – бродила містом –
Слухала, як дощ ішов.

А в неділю ми співали
У Успенському соборі –
Благовіщення вітали
Всі в славетнім нашім хорі.

Там пісні лунали дзвінко,
Слухачі аплодували,
І, дипломи урочисто
Від комісії вручали.

Біля нашої Ірини
Сам Борис заметушився,
Говорив щось без упину,
І від щастя аж світився. :)

У соборі всі померзли,
Надворі похолодало.
І у Старгород зібрання
Наше почимчикувало.

Там футбол усі дивились,
Келихи за гол тримали,
А дівчата – футболістів
На екранах розглядали :)

І наїлись, і напились,
Навіть трішечки зігрілись,
Потім поспівали трохи,
І в дорогу спорядились.

Добре – вийшли ми завчасно,
Бо те харківське метро –
То не київське, - машини
Дуже довго не було.

І в метро також співали:
Барабана, і Сусідку –
На пероні, і в вагоні,
І як йшли на іншу вітку.

А у поїзді – ми спали,
Бо місця усі – плацкартні,
Та й до того ж – потомились,
Хоча – люди ми азартні :)

Резюме: ну, що сказати:
Добре подорожувати,
Добре разом, усім хором,
Від душі попрацювати.

Бо життя – як пісня ллється –
Та, що ми самі складаєм.
Хай «Дніпрове» серце б’ється,
Хай душа цвіте розмаєм!!!

10.04.13.