Жiноча вiдпустка

(Дніпропетровський суржик)

      ГУМОРЕСКА

Вірш оцей – про страшну драму,
Як  чепурні  три  мадами,
В файній формі, говоря,
Від`їзджали – на  `моря.

Ну, а що ж робити тама?
Трьом одруженим мадамам,
В віці, десь, під сорок  п`ять?
Як,  тихенько – погулять.

Скільки не спитай народу,
Про жіночу стать і вроду,
Кажуть: - В віці сорок п`ять 
Баба -  ягодка  опять !

Всі – красуні, навіть, просто,
Шістдесят  –  на – дев`яносто!
Всі – сто вісімдесят,  зріст,
І любов – з усіх пре міст.

Почуттів було їм мало,
То, пригод вони шукали,
І красуні наші – три
Заключили тут – парі,

Ти – роби, що заманулось,
Аби - `тобі усміхнулось
Шанс – без видимих причин
Охмурити – всіх мужчин.

Рано – вранці  пробудились,
Озирнулись, пригляділись,
І – в бікіні всі, лише`,
Собі вибрали – мішень.

Місяць промайнув, як – диво,
Все – так файно, й красиво,
А, як в поїзд сіли дами,  -
Обмінялися думками.

Каже Клава: - Ой, село,
Як мені – не повезло,
Відійти не можу з стресу,
Був у мене – пан Професор!

Двадцять п`ять веселих днів –
Про зайців, та про – щурів,
А про «свій» забув він «кранік»,
Він – зо-о-ло-го  -  бо-та-нік.

Все - співав  мені вночі,
Як паруються грачі,
Не Професор, а – село,
Сексу – зовсім не було.

Не кажи, подружка Клаво,
В мене, також, кепськи справи,
На концерт пішла «Любэ»,
Там – гігант із КГБ.

Метр – плечі, два – во лбу,
Що ж  пеняти на судьбу?
Пре на мене, чорт побрал,
Придивляюсь -  генерал !

В два бокали він, для діла,
Ллє шампанське, як хотіла,
На погонах – зірки три,
Мабуть, я – герой «парі».

Ми шампанського напились,
Потім ми – уєдєнілісь,
Він мене – потяг` в кровать,
І почав – роз-пи-ту-вать.

Хто я?  Що я?  Хто батьки?
Як сюди взяла квитки?
Пальців взяв з мене відбитки.
Зоною грозив і «криткой»*.

Третя каже: -   Це – удар!
А мені попавсь – Шахтар!
З ним із вечора до `утра –
Занімались – Камасутрой!

Всі – чотири тижня з лишком
Не вилазили із ліжка!
Відпочила, скажу я,
І – сама вже не своя…

Із цим сексом – схудла просто,
Вже – немає дев`яносто,
В нього ж - `думки` про одне –
Триста  грамм – і на мене`.

Я йому кажу: - Облиш,
Може, що-небудь поїш?
В відповідь: -  Чого  брехати,
Я люблю, тільки,  «пахати».

А, як справу зміг зробити,
Вийшов трохи – покурити,
Каже: - Хлопці!  Є – моє!
Тут,  іще – і  море є!

           ***

Вам, дівчата, дам пораду: -
Ті  кохання Вам – до заду,
Як  їздите  -  до  морів,
То,  шукайте  -  Шахтарів!
___________________________
*- крита тюрма