Не журися, що сиве волосся,
Немов іній усипав чоло.
Що з того, що не все ще збулося,
Головне, щоб здоров’я було.
Бо дорослими стали вже діти,
Самостійно навчилися жити,
Тож лишається лише радіти,
Та онуків хорошому вчити.
Ми ще здатні на щирість та ласку
І тепло із сердець передати,
Тож живи для нас вічно будь ласка,
І ніколи не смій помирати.
Нехай сонце всміхається щиро,
І співають пісні солов’ї,
Як в дитинстві будь з нами щаслива,
Лиш з тобою щасливі и ми.
Н.І.Гордієнко
Мамi
© Copyright: Гордиенко Наталья, 2013
Свидетельство о публикации №113040806474
Свидетельство о публикации №113040806474
Рецензии