Навiщо живемо на свiтi
Коли ми досі ще сліпі,
Не бачим келихи налиті,
Доверху світлом у пітьмі.
Чекаємо, що нас врятує
Якась небачена краса.
Та мабуть нам очей бракує,
Щоб світ побачити зблизька.
Побачити, лиш кольоровим,
Із ароматом чистоти,
І ту гармонію природи,
Яку не помічаєш ти.
Не помічаєш, що красою
Наповнений весь білий світ,
А ми чекаємо з тобою
Якусь красу багато літ.
Красу , яка б з могла змінити
Цей світ жорстокий, та важкий,
Рожевим сяйвом все залити,
Зробити раєм та легким,
Та лиш одне не розумієм,
Що поки в нас душа черства
Ніхто й ніщо нам світ не змінить
Хоч будуть вічні в нас літа .
Н.І. Гордієнко
Свидетельство о публикации №113040806449