Тягне лiс до себе жовтим листям

Тягне ліс до себе жовтим листям
І до сліз вражає красота,
Кущики, травинки одяглися,
Бо прийшла вже осені пора.

На прощання з роком бал осінній,
Карнавально землю одягнув,
І крокує по землі невпинно
Цей святково – кольоровий бум.

Не спливай, моя кохана осінь,
Змитая джерельною водой,
Туманами накрита в лісі досі...
А дощ тихенько накрапа в вікно.
                2005.10.23


Рецензии