Надломленної гілки скрик слабкий,
Як зблиск твого холодного ножа...
Душі твоєї надто дух ламкий,
Невільник блуду, чи болить душа?
Зім’ятий слід, розхристаних подій,
Втомились очі від чужих облич,
Блукаєш серед натовпу чужий...
Чи недостатньо всіх згорілих свіч?
Впаде сльоза з надломленої гілки,
Не відчуваєш болю і жалю,
Не потребуєш рідної домівки
І губиш світлу вранішню зорю.
2005.11.06
Надломленно гiлки скрик слабкий
© Copyright: София Родникова, 2013
Свидетельство о публикации №113040804879
Свидетельство о публикации №113040804879
Рецензии