Гидко.До нестями гидко
Усвідомлення кінця вбирає,
Бажання називати "Моя Зірка",
Когось, узагалі зникає...
Мовчання забалакало до мене,
І порожнеча заповняє небуття...
І поле вже,місцями,знов зелене...
І змінюється знову це життя...
Я не досяг по суті ще багато,
Досягнень теж є у мені...
Я знову наче птах крилатий,
Відлітаю в синю височінь...
Мені перехотілося зникати,
Я огранився,як алмаз із бруду...
І я продовжив існувати...
Але коли вже жити буду?
Не хочеться мені тепер кричати,
І бути агресивним,наче кріль...
Я ж просто хочу покохати,
І просто відчувати хміль...
Таких як я мільйони в світі,
Таких як я - один!..
Я більше не потраплю в сіті,
Хоча шкребуться кішки на душі,
І серце рветься із судин!..
Феникс
© Copyright: Мышко Бескровный, 2013
Свидетельство о публикации №113040804150
Свидетельство о публикации №113040804150
Рецензии