Життя – щоденний і невпинний біль:
Болить – живеш...
Не відчуваєш болю –
Значить, смерть поглядом утрачених зусиль
Спостерігає мовчки за тобою.
Усе одно – морально чи фізично –
Будь-що однаково болить,
Потреба в тому майже генетична,
Її нічим не зупинить.
Хтось терпить, хтось шукає болю,
Вважає хтось, що бореться із ним –
Насправді ж то війна з самим собою.
І боротьба є болем, більш нічим.
Вічний, німий, непереможний,
Він тільки рухає життя,
Бо рухові невпинному тотожний,
Упертий, впевнений до забуття.
Сліпий, байдужий, відчайдушний,
Егоїстичний і палкий,
Живий і водночас бездушний,
Воднораз рідний і чужий.
Квітень 2013
Бiль
© Copyright: Олег Вербовий, 2013
Свидетельство о публикации №113040802926
Свидетельство о публикации №113040802926
Рецензии
В основу цього вірша Ви поклали цікаві думки. Мені теж здаеться, що біль це значна частина людського життя. І саме цей біль дозволяє побачити справжню красу. Дякую Вам за вірш.
Ольга Преходченко 27.06.2013 17:01 • Заявить о нарушении
Ольга Преходченко 27.06.2013 17:01 • Заявить о нарушении
Дійсно, біль (чи моральний, чи фізичний...) рухає життя. Дякую Вам за коментар і розуміння.
Олег Вербовий 28.06.2013 08:26 Заявить о нарушении
Олег Вербовий 28.06.2013 08:26 Заявить о нарушении