Осiннiй ноктюрн

Розтанула місячна ніч.
Ліниво проснулась природа.
Розгойдує день врізнобіч
Осінню фарбовану вроду.

Огорнуті сумом гілки.
Тремтять одинокі листочки.
А вітер розносить плітки,
Багрянцем гаптує сорочку.

Шепоче світанок-казкар
На вухо вербі свої мрії.
Та вітер, ревнивий пліткар,
Зриває останню надію…


Рецензии