О! Безсмертна! О! Непорочна!

О! Безсмертна! О! Непорочна!
О! Незаймана пристрасть Духу!
Руху мені! Руху в мене! Руху!
Ненавиджу в очі – люблю заочно.   
 
Затіни мій профіль луною свого крику
Я не буду проти призначеного лиха
Я не буду за... Я не буду. А тепер тихо.
Дайте пару сяючих слів Метерлінку   
 
Відбиваюсь в калюжах дахами подиху вітру
Відбуваюсь в неназваних долях НовоЗаповіту
Відбуваю щовірша свої многії літа
Відбуваю щоночі на зустріч назві і титру.   
 
І з дев’ ятого поверху свого власного ґлузду
Я наважилась скинутись за сама-собі-межі
Не виходить...бо   дена - вежі
Замість того щоб падати – я грузну.   
 
Тож послухай мене пані красива і ніжна,
Якщо звісно красиві і ніжні не нехтують слухом
Я – прекрасная Тілом, ти – прекрасная Духом,
Тож сік яблука чи каміння наріжне?   
 
Діво, стань пред мою короткозорість!
Діво, стій! Я хочу тебе писати,
Знати, мати тебе за ґрати,
Що не пустять блакитно блукати   в прозорість.
 
О! Безсмертна! О! Непорочна!
О! Незаймана пристрасть Духу!
Руху мені! Руху в мене! Руху!
Ненавиджу в очі – люблю заочно. 
 
21.05.09