Диана Шер-Хват Прощальный джаз

На уламках розбитої мрії
Наш танОк –  у останній вже раз,
Наче плачуть зіркові надії,
Ллється музика – сУмний наш джаз…

Те, що розум бентежило з силой,
Зараз – жУра й суцільний мій біль.
У моєму житті метушливім,
В почуттях – лише прикристь та збій.

Хоч за за звичкою – руки ще разом,
Та твій подих тремтить біля скроні,
Сум та жаль бачу в очах коханих ,
Хоч тримаєш мене ще в долонях.

Серце б`ється: «Невже – до фіналу?»
Я не в силах цього так збагнути.
Розум давлять емоції шквалом,
Він не може спочити й заснути.

В темних сутінках ближче розлука
Наш танОк – у останній вже раз.
І скрізь пальці у сплЕтених руках
Тане з сумом прощальний наш джаз…

**************************************
На осколках разбитой мечты
мы танцуем в последний раз.
Словно плачем звезд с высоты
льется музыка - грустный джаз...

То, что раньше сводило с ума,
причиняет теперь только боль.
Жизни бешеной кутерьма
дала в чувствах досадный сбой.
По привычке - рука в руке,
и дыханье дрожит у виска.
Прижимаешь меня к себе,
а в глазах затаилась тоска...
Сердце остро кольнет: «Финал?»
Как же сложно это понять.
Ум холодный эмоций шквал
ему в пику стремится унять.

В мрачном сумраке близких разлук
мы танцуем в последний раз,
а сквозь пальцы сплетенных рук
тает грустью
прощальный наш джаз...



картинка из Сети И-нет