Поки життя...
Говорять, що жодна велика буря,
не буває тривалою,
а я не згодна - кажу, що буває,
на собі, на жаль, відчуваю.
Тішимось, колись і наш день прийде,
заживемо краще,
а скрізь, одні напасті та нещастя.
З віком все розуміємо з пів-слова,
тому й серце щемить,
як життєва основа.
Говорити легше,
важче - додержати слова.
Хто шелесту боїться,
той у ліс не ходить.
Життя ж тоді, як намисто,
коли Ви з одного тіста.
Свидетельство о публикации №113040604460
Філософський вірш, з глубоким сенсом.
Усього Вам доброго, Світлано!
З повагою,
Андрей Ващенко 12.05.2013 18:43 Заявить о нарушении
з повагою,
Світлана.
Белякова Светлана Николаевна 12.05.2013 19:51 Заявить о нарушении
Ласкаво запрошую на свою сторінку.
До зустрічі,
Андрей Ващенко 12.05.2013 20:08 Заявить о нарушении