Ой, весна, весна

Теплий промінь торкнувся ріллі -
Дух землі  переповнює груди.
Життєдайная  сила   її
Навесні  відчувається всюди.

І у дотиках  вітру  ласкавих,
І  в приємних «мурашках» по тілу.
Взимку часто  було – сумувала,
Та весну свою знову зустріла.

Зеленіють  безкрайні простори,
Землю вкрила небес Плащаниця.
Буде хліб на столі  і  в коморі -
Піднялася у полі пшениця.

Човен річкою подумки марить,
Сонце пестить  листочки суниці.
В небі  хмарки  кружляють у парах,
З гілок в парі злітають   синиці.

На церквАх  - купола золочені.
У  святковім весільнім вбранні
До вінця йдуть разОм  наречені.
Щастям світяться ночі вогні...

Ой, весна, що ж , красуня, ти робиш?
Недарма    так  на  тебе чекаєш.
Та чому ти так швидко проходиш?
Я не знаю…Й ти, певно, не знаєш…
                05.04. 2013


Рецензии
Погоджуюсь з Вами. І не лише весна швидко пролітає, а й життя. В душі відчуваєш себе молодим, але бухгалтерія душі роки все рахує та рахує. Але не будемо забувати про весну! Успіхів!

Бурчак Ворожбянский   06.04.2013 17:39     Заявить о нарушении
Щиро дякую,що зрозуміли мою думку у вірщі.Завжди Вам рада.

Лариса Рындова   21.04.2013 02:58   Заявить о нарушении