Ой, весна, весна
Дух землі переповнює груди.
Життєдайная сила її
Навесні відчувається всюди.
І у дотиках вітру ласкавих,
І в приємних «мурашках» по тілу.
Взимку часто було – сумувала,
Та весну свою знову зустріла.
Зеленіють безкрайні простори,
Землю вкрила небес Плащаниця.
Буде хліб на столі і в коморі -
Піднялася у полі пшениця.
Човен річкою подумки марить,
Сонце пестить листочки суниці.
В небі хмарки кружляють у парах,
З гілок в парі злітають синиці.
На церквАх - купола золочені.
У святковім весільнім вбранні
До вінця йдуть разОм наречені.
Щастям світяться ночі вогні...
Ой, весна, що ж , красуня, ти робиш?
Недарма так на тебе чекаєш.
Та чому ти так швидко проходиш?
Я не знаю…Й ти, певно, не знаєш…
05.04. 2013
Свидетельство о публикации №113040603210
Бурчак Ворожбянский 06.04.2013 17:39 Заявить о нарушении
Лариса Рындова 21.04.2013 02:58 Заявить о нарушении