home inside

Я стою, мов forever alone,
На зупинці розбитій, в калюжі,
І навушник зламався один,
Щось незвичне - не мерзнуть вже уші.

Я співаю іспанський ска-панк
І насвистую Гоголь Барделло,
Сонце кинуло промінем знак -
Й до пригод щось отам засвербіло ;)

Все чекаю на Мартінс і квітень
І замріяний погляд ловлю чийсь,
Дивний настрій і теплий вже вітер -
Чи весна? А і справді, не глючить! 

Напрягає лише ця товпа,
Та і то не споганить мій настрій.
На підйом й для підйомів легка,
Унесусь до морів, до хвилястих.

Ну і знов полетіли тут думки
Про дороги, поля, автостоп...
Тип, збираю уже треті сумки
Із замріяних планів на взльот.

Тип, не довго мені тут лишилось
Не в своїй топитись каструлі,
Хоча, знаєте, щось проясилось
Із зими. Стало краще. Дивує.

Накінець вже дійшов прям до серця
Отой сенс про домівку ріднішу :
В голові, у душі донесеться
Іще раз "home inside" не полише.

Та видніється блискавка фар,
Унесе мене містом чарівним,
Так люблю сподіватись на фарт,
Так люблю, коли вдома спокійно.