І що не день – то новий біль,
впивається у горло, наче жало.
І те, що довго в темноті, в мені лежало
спливає на поверхню і пече, як сіль.
І це життя, мов вільний вірш -
немає розміру, та геть без змісту.
Так, знаю, пити та палити не корисно
і моя віра найжахливіша з всіх вір.
А де ж мені набратись сил,
аби не впасти посеред дороги?
Я вже сама не можу, прошу допомоги,
так само, як і ти колись когось просив
думки звільнити від іржі
і розірвати це трекляте коло.
Ти чуєш? Чи мені гукати у весь голос:
Допоможи! Допоможи! До-по-мо-жи!
Допоможи
© Copyright: Сэлмона, 2013
Свидетельство о публикации №113040312192
Свидетельство о публикации №113040312192
Рецензии
Красиво. Пройнявся Вашим твором.. Хай тепла весна принесе Вам хороший настрій. Ів
Дмитро Безкровний 04.04.2013 13:36 • Заявить о нарушении
Дмитро Безкровний 04.04.2013 13:36 • Заявить о нарушении
