І цей туман,
і постаті в імлі,
і ліс принишклий,
і сніги останні...
Передвесняну тишу
на землі
пряде зима,
як незбагненну тайну.
Ніяк не втямлю,
що у ній таке,
що так хвилює,
не дає спокою.
Майне, мов птах,
лице чиєсь тонке,
поманить в даль невидиму
рукою.
А там лиш тиш,
угрузла у туман,
дерева сонні,
і дорога зникла
та ще снігів
запінений лиман
і в нім печаль
придавлена, поникла...
3.04.2013
I цей туман...
© Copyright: Вячеслав Романовський, 2013
Свидетельство о публикации №113040311803
Свидетельство о публикации №113040311803
Рецензии
Аж, мороз по шкiрi!Дуже проникливо!Просто i талановито!
З повагою, Валентина Бачал.
Валентина Бачал 22.08.2013 23:54 • Заявить о нарушении
З повагою, Валентина Бачал.
Валентина Бачал 22.08.2013 23:54 • Заявить о нарушении
На это произведение написано 6 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.
