Наречен1й

Алочці Мініній та її коханому...

У щасливе сімейне життя
Проводжаємо свою лебідку,
Де чекає нове майбуття,
З нами - зустрічі короткі рідко…

Хай ота чоловіка сім’я
На Івано - Франківському лоні
Мовить, що ти не чужа, а своя,
Пригорне тебе, як рідну доню

Тепло, радість несе свекрів дім,
Адже ти така ніжна та чиста,
Вогник світлий палитимеш в нім,
Рідний край пам’ятаючи, місто…

Замість хмари дівоче вікно
Переповниться світлим промінням,
Парі, з’єднаній Богом,- дано
Щастям жити удвох  без сумління!!!

Бережіть ці земні почуття,
Де веселка над вами так грає,
Рясно квітне хай, родить буття,
Як господній вінець не згасає!
22.09.2012р.


Рецензии