Я знову відчуваю аромат,
Що розриває розум на безліч шматків.
Хтось скаже,що все це занадто,
Але я скажу: "Залюбки".
Я не чекатиму,коли мине час,
І не хочу дивитись на далекі зірки.
Треба піднятись хоч раз,
Треба усі залатати дірки!
Розв'яжи мене.
Уяви мене.
Простягни мені руку та відкрий себе.
Забудь все те,що було досі,забудь всі слова,
Від них давно тільки йде обертом голова,
Лиш пісню цю пам'ятай...
В мені прокинувся підступний маніяк,
Який розчавить все,що буде на шляху,
В мені не вбивця,ажніяк-
Дитина з луком на моєму даху.
Розв'яжи мене.
Уяви мене.
Простягни мені руки та відкрий себе.
Не жени мене.
Зрозумій мене.
Роздивись в мені...
Забудь все те,що було досі,забудь всі слова,
Від них давно тільки йде обертом голова,
Лиш пісню цю пам'ятай...
Лиш пісню цю запам'ятай...
Запам'ятай...
Не жени мене..
Дитина з луком
© Copyright: Алексей Кравич, 2013
Свидетельство о публикации №113040200088
Свидетельство о публикации №113040200088
Рецензии