радiсть сумна
вишита гладдю моя душа
співає пісні німого соловейка,
тобто мовчить - навколо тиша.
серце прощається з минулими ранами,
спішить у гості до нього весна,
і знову душенька пахне тюльпанами -
мій супутник життя, марсіанка земна.
душа малює словесний портрет, жива її мова,
вона не лялька-орігамі - у вогні не палає,
в душі моїй не паперова основа,
вона у зливу не промокає.
Весна, 2011
Свидетельство о публикации №113040208066