чекаєш на зустріч у пітьмі з самим собою.
година пік - персональнийаномальний вірус любові -
хворію я тобою.
хоч іду по вулиці одна, позаду твоя тінь.
посміхаючись я йду, в кишені серця ношу біль.
поскоріше б мені зникнути від думок про тебе!
допоможи мені, будь ласка, сонце, допоможи й небо!
смикаєш за мої ниточки-почуття, моє серце стискаєш у долоні.
хто? ось хто я тобі? лише маріонетка,заручник твій - у тебе я в полоні.
Весна, 2011
в полонi
© Copyright: Ася Клевер, 2013
Свидетельство о публикации №113040207936
Свидетельство о публикации №113040207936
Рецензии