Я була стара та немiчна
І хвороба гніздилась у грудях –
Я забула про Світло Сонячне,
Я забула про Небо і Бога.
Я наситилась болем і мукою.
Й ненаситна моя потреба,
Розпач, сльози, жахи і образи
Розчинились в молитві до Неба.
Я собі повернула радісні
І Любов’ю наповнені будні.
Я собі повернула спокій,
Що ожив глибоко у грудях.
Я живу і люблю все прожите,
Всі мої стежки і дороги.
Я живу і бачу в майбутньому
І себе, і життя без тривоги.
Я співаю пісні батьківські,
Я співаю пісні мамині,
Не жаліючи голосу дзвінкого,
Ясність серця в пісні вплітаючи.
Все у мене є, всього вдосталь,
Є у мене хліб і до хліба,
Є у мене знання і віра,
Щира є довіра до Бога,
Є життя, я життям прийнята,
Я наповнена радістю світлою.
Я іду своєю Дорогою,
Де міцніє Душа зцілена.
24.08.2011
Свидетельство о публикации №113040203286