Ти мене хвилюєш,ти мене чіпляєш,
Тільки ти байдуже ніжністю вбиваєш.
Це лиш солодка звичка,як нескінченна звичка,
Наче невеличка,але бурхлива річка...
Віднайти човен та переплисти,
Або тягар знову в серці вести.
А я знову пливу,це не сон,я не сплю,
І я знаю,що точно цю хвилю зловлю,
Обійду стороною шторм і піратів,
Щоб дібратись до тебе-у рідні пенати.
Я тебе спіймаю,та втримати не можу,
Так підступно граєш,що потім не знаходжу.
Ти мене не знаєш,в світ свій не впускаєш,
Навіть робиш вигляд,що не помічаєш...
Віднайти човен та переплисти,
Або тягар знову в серці вести.
А я знову пливу,це не сон,я не сплю,
І я знаю,що точно цю хвилю зловлю,
Обійду стороною шторм і піратів,
Щоб дібратись до тебе-у рідні пенати.
Родные пенаты
© Copyright: Алексей Кравич, 2013
Свидетельство о публикации №113040200149
Свидетельство о публикации №113040200149
Рецензии