Вьется речка
воду п'є із джерела.
Простяглась вона, як стрічка,
а вода в ній, як сльоза.
Дощик з річечкою дружить:
- Ось водички піділлю!
Птах цій річці вірно служить:
- Я пейзажик звеселю!
Трави буйнії рясніють,
наче море, на лугу.
Глянь, лісочки зеленіють,
бачать райдугу-дугу.
Пісню весело співала
і травичці, і вербі.
Щось про доленьку сказала,
усміхаючись мені.
Поспішаю через кладку,
щоб послухать солов'я.
Загадала ж ти загадку:
- Де ж ти доленько моя?
Свидетельство о публикации №113040210627
Белов Юрий Петергоф 06.04.2013 13:29 Заявить о нарушении
Удачи, вдохновения,
Любовь Постникова 06.04.2013 17:37 Заявить о нарушении