Калина билина Н. А

Калина (билина) (Н. А.)

За селом у долині
Схилившись у воду
Задивилась калина
На свою дивну вроду

Скажи мені калино
Чого ти похилилась
Чи згадала людину
З котрою любилась

Скажи нам калино
Що сталось з тобою
Хто тебе кинув
Поділися журбою

Розказала калина
Калина червона
Мені свою билину
Як кохала вона

Я колись була
Молодая дівчина
А тепер стала
У лузі калина

Була нещаслива
Перша любов моя
Доля нас розлучила
І ми вже не двоє

Червона калинка
В сльозах прошептала
Як своїй половинці
Серце і душу віддала

Віддала серце і душу
Свою в чужі руки
Тепер терпіти я мушу
Оці тяжкі муки

Я вже не знаю
Хто мені допоможе
Зглянься благаю
Наді мною Боже

Хай знає кожен
Яке то страждання
Прошу Тебе Боже
Верни моє кохання

Червона калина
Стоїть в лузі гнеться
Вода в річці плине
А любов не вернеться

Любов не вернеться
Її вже немає
Серце з грудей рветься
Розради шукає

Але не знаходить
Якої-небудь утіхи
Розплата приходить
За молодості гріхи

Поки є сила волі
Благати не стану
Не сип мені солі
На і так болючу рану

Калина сказала
Що не може так більше
Вона ще не знала
Потім буде ще гірше

І зронила калина
На холодну землю
Сльози дві як перлини
Кохай Мішу Нелю

Люби її поки можна
Любити і жити
Адже може не кожна
Твій respect заслужити

Воноа твоя подруга
Вона найгарніша
Не потрібна тобі друга
Не потрібна тобі інша

Не віддай її нікому
Адже вона така єдина
І кінець на тому
Мовила калина

Життя моє пропало
Сказала і змовкла
А з неї обпало
Листя пожовкле

Автор: Стан Михаил, г. Мукачево, 9 июня 2009 г.