«Сумна війна»
Так холодом повіяло з вікна,
Чи може, то сумна війна.
Війна моєї долі і життя.
Ті крики болю і страху.
Благань й мороку вагань,
Так холодно мені.
Потік нестримних дій твоїх,
Атакують наче хміль.
Для віддачі сил не має.
Та здаватись не візьмусь,
Бо програвши бій тобі,
Потону я у війні.
Та холод твій, у кожний нерв зайшов,
Волі дух знайшов.
Він зламати міг мене,
Та не дав мені, ти так піти,
Захотілось муки дарувати,
І кожен день нагадувать,
Як боляче кохати й воювати,
І щастя не пізнати.
***
© Copyright: Каталина Нижас, 2013
Свидетельство о публикации №113040210059
Свидетельство о публикации №113040210059
Рецензии