На душі пустота...
Ніби осінь траву покосила.
До смаку всім твоя доброта.
Серце хмаронька сірая вкрила.
Ти з долонь сієш світле зерно
Напуваєш веселку піснями.
Небеса відкривають вікно,
Щоб летіли слова жувралями.
На душі пустота...
Але скоро розквітне душа,
Бо безмежна твоя доброта
І не згасне небесна свіча!
01.04.13г.
На душi пустота...
© Copyright: Лидия Филимонова, 2013
Свидетельство о публикации №113040107287
Свидетельство о публикации №113040107287
Рецензии
На это произведение написано 6 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.