Дивовижно, на березі літнім -
Після зливи, що тільки минула ,
Посміхатись краплинкам самітнім,
Що природа пролити забула .
Далечінь маячить ніби стрічка
Горизонтом поміж двох стихій
Чи хмаринки несе синя річка ,
Чи то в небі роса синіх мрій ?
Неможливо свій погляд відвести ,
Від чудес , що насправді бувають!
До шедеврів потрібно віднести -
Ті пейзажі що очі вбирають . . .
Мальовничий той край - Україна!
Наймиліший у світі для мене .
Серцем люба мені батьківщина!
Моє щастя безмірне, шалене…
Дивовижно на березi лiтнiм...
© Copyright: Валентина Тараненко, 2013
Свидетельство о публикации №113033107903
Свидетельство о публикации №113033107903
Рецензии
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.