***
Відлуння слів, звучить, як спів.
Лунає грім, не має слів,
І тишу вітер пронесе,
Немов у себе убере.
Та гомін днів,
Звучить, як грім.
Луною він, розносить гнів.
Коханню смуток віддає.
І за собою все несе,
І не зможеш ти сказати,
Бо забудеш в той же час.
Як кохала, як страждала.
І взаємності бажала.
Свидетельство о публикации №113033112353