Агония
Смерть залишає в агонії сон,
Краплі зривають ковтками своїми...
Ноти вже грають немов напівтон...
Крик нажахав німотою сузір"я,
Вип"є страхіття сухого піску...
Шумить наче кадр те дивнеє пір"я
Кривавую баню,гарячу,жорстку.
І знову ковтки,рятівного повітря,
І знову зривається стогону муть,
Ти знов параної вмикаєш плітру,
І даної смерті тобі не забуть...
Ти виникаєш на чорному вістрі,
Бритва - тепер є твоє все єство!
Крові по венах потоки ті бистрі,
Солоні потоки...І торжество!..
Вікно видирає свідомості стоки,
Вбирає депресію м"ятий листок,
Дивуюсь у морі гнилому затоки,
Іще один хибний,нікчемності крок!..
Свидетельство о публикации №113033112128