Чекання весни

…Вітер дме у сопілку із ніздрів та вух
Тих людей, що стоять на трамвайній зупинці.
І в хурделиці схований сніжний павук
Білих мух нанизав на тонкі павутинки.

Сиве сонце-музика охляло зовсім
І не плеще промінням у бубна земного.
Та пташина мала – кулеметик Максим!–
Весняного вогню просить дати Сварога.

І крижини у жертву приносять, мов сир,
Щоб задобрити небо, калюжі-чаклунки.
От, якби ж то, прийшов чарівний богатир
І збудив би вже Лелю жагучим цілунком!

Хай би з рук її ніжних полинули в світ
І зігріли серця пустотливі жаринки.
І дерева солодкий вдягли первоцвіт,
Обтрусивши із бруньок липучі скоринки…

30.03.2014


Рецензии