Я не наношу тонну макіяжу
І не купую дорогих речей.
Я сплю з котом,його щоночі гладжу,
Моє багатство - блиск твоїх очей.
Мені не треба ваших подарунків,
Важких букетів в супроводі слів пустих.
Мені достатньо миленьких малюнків,
Немов дитячих,із мазками фарб густих.
Я не танцюю в клубах щосуботи
І не хвалюсь:хто скільки випити зумів?
Моє натхнення - миті, сповнені турботи,
А покарання - біль від почуттів.
Таких,як я, не прагнуть заміж брати,
Якщо і люблять - тільки на словах...
Я знаю,люди вже давно навчились грати
Серцями інших,щоб в собі сховать невдах.
Мої бажання невблаганно тонуть в небутті,
В собі ніяк не можу вбити живописця...
Бо люди ті, що дорогі мені в житті
Мене ,чомусь, кидають на останнє місце...
Откровение
© Copyright: Осень Наталия, 2013
Свидетельство о публикации №113033000206
Свидетельство о публикации №113033000206
Рецензии
Мне нравится Ваша позиция - что толку в пустых словах, как бы они красиво не звучали, если они не подтверждаются, пусть даже не столь красивыми, но поступками...
И, к сожалению, тот, кто дороже всего, может причинить самую большую боль...
Пусть Вам улыбнется счастье!
с уважением,
Лед-И-Пламя Татьяна 02.04.2013 22:28 • Заявить о нарушении
И, к сожалению, тот, кто дороже всего, может причинить самую большую боль...
Пусть Вам улыбнется счастье!
с уважением,
Лед-И-Пламя Татьяна 02.04.2013 22:28 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.