Опустіло навкруг, люди з літом прощаються,
Сірий день десь тепло розгубив.
Навесні всі влюбляються, всі весною влюбляються,
Я, чомусь, восени полюбив.
Вітер листя мете, я ж нітрохи не каюся,
Що вже осінь і ходод гряде.
Я тебе дожидаюся, я тебе дожидаюся
На дощі, що невпинно іде.
Та коли ти прийдеш, день наповниться просинню,
Радість сплесне, мов келих вина.
Хто сказав, ніби осінню, хто сказав ніби осінню
Висить суму навкруг пелена?
Ми з тобою підем по осінньому килиму,
Що там холод для нас і сльота!
Назову тебе милою, назову тебе милою
І коханням зігрію вуста.
Осiнь i любов
© Copyright: Мыкола Ковальчук, 2013
Свидетельство о публикации №113032910130
Свидетельство о публикации №113032910130
Рецензии
... але ж звучить, як пісня. Таке мелодійне відлуння! Миколо, Ваша поезія вражає образами і красою мови! Натхнення Вам і творчих здійснень! З повагою!
Наталья Окунь-Федосеева 09.04.2013 17:39 • Заявить о нарушении
Наталья Окунь-Федосеева 09.04.2013 17:39 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.