Тепер моє серце в надійних руках.
Я знову його повернула.
Та ти ще живеш у далеких думках.
На жаль, я тебе не забула.
Згадай ті вірші, що тобі дарувала.
Я знаю, ти їх бережеш.
Туди вечорами всі сльози вкладала.
Шкода, що їх не повернеш.
Згадай ті дні, коли ми посміхались.
Тоді ми говорили, що прийшов наш час.
З останніх сил, хоч як ми не старались -
Та світ і люди зруйнували нас.
Вдихну повітря тихими ривками,
Потону у мріях серед "нас".
І цими ніжними чутливими рядками
Я зупиню навіки хворий час.
Любов же варта того, щоб страждати.
І вона варта виплаканих сліз.
І так щоночі, наче справжня варта -
Іде за нами. Крок за кроком. Скрізь.
На жаль
© Copyright: Ксения Сидень, 2013
Свидетельство о публикации №113032809261
Свидетельство о публикации №113032809261
Рецензии
взагалі здорово...мабуть я не з того кінця почав читати...сорі...Ю.В.
Юрий Поплавский 01.06.2013 00:17 • Заявить о нарушении
Юрий Поплавский 01.06.2013 00:17 • Заявить о нарушении
