Жінка
Ти земна і піднебесна,
Палке літо і зима,
Громовиця, ніжна весна,
Балаклива і німа.
Непосидько і спокійна,
Біс в спідниці й чарівна,
І тендітна, і надійна,
Благодійна і війна.
Ти твердиня і м’якенька,
Вся відверта й на замку,
Повнолітня і маленька,
Вайлувата й нашвидку.
Ти лисиця і тигриця,
Благоліпна і змія,
Чорноморда й білолиця,
І блудниця, і сім'я.
Вся підроблена і справжня,
І весела, і в сльозах,
І серйозна й легковажна,
Вітрувата й на чатах.
У тобі завжди дві сили,
Хто натрапить на яку,
Маєш душу, маєш тіло,
Для загадки козаку.
Жiнка
© Copyright: Микола Паламарчук Червень, 2013
Свидетельство о публикации №113032810526
Свидетельство о публикации №113032810526
Рецензии