Я стану для тебе – туманом вечірнім.
Всі грози пройду і вітри у ночі.
Із листям прилину до тебе осіннім.
З'явлюся при світлі ясної свічі.
До шкіри твоєї торкнуся легенько,
Залишивши губ, слід на щоці.
Вітру поривом тендітно й тихенько,
Подумки проведу по руці.
У сон увійду я лебедем диким,
Потрапленим в пута відьми-змії.
І змахнувши мечем над озером тихим.
Поцілунком розвієш чари мої.
Прокинешся – стану я сонцем ранковим,
І покличу тебе, до себе, надвір…
А ввечері буду-небом зірковим,
Щоб милу свою ти у ньому узрів.
Я видітись буду навіть у хмарах.
У серці я житиму і у душі.
Слідом ітиму, немов лісна мара.
Думками звучатиму у твоїй голові.
А в теплий весняний вечір,
На вулиці встрічусь тобі.
Темне волосся, оголені плечі,
І біла ромашка у лівій руці.
Для тебе
© Copyright: Людмила Гусинская, 2013
Свидетельство о публикации №113032700619
Свидетельство о публикации №113032700619
Рецензии