Я напишу тобі колискову,
Всю душу у неї вкладу,
Щоб щоночі знову і знову
Проводжати тебе до сну.
Щоб читаючи ніжно слова
Обливати теплом твоє серце,
І хоч від слів цих в самої журба
Та в очі глянувши твої все минеться.
Я заварю тобі солодкого чаю,
І вранці до ліжка його принесу.
Ти ж не любиш гарячий – я знаю.
І тому його остуджу.
Приготую сніданок, накрию на стіл.
Поцілую пристрасно й ніжно.
Знаю – ти тільки мій!
І від цього інколи смішно…
Зав'яжу тобі краватку,
Бо й досі не навчився ти.
Проводжаючи на роботу зранку
Скажу «Лиш не лети!»
Бо все що в мене є – це ти!
***
© Copyright: Людмила Гусинская, 2013
Свидетельство о публикации №113032700369
Свидетельство о публикации №113032700369
Рецензии