Душа ж ноча
Таїть в собі всю міць духовних сил.
Ти збережи її – вона тобі в догоду
Дарує для польоту силу крил.
Вона підніме дух твій до Говерли,
І навіть вище, в неба далечінь.
За білі хмари понесе нестерпно
За обрії, в небесну височінь.
А ти зумій долонями зігріти
Мале зернятко, що тепла чекає,
Барвисту душу жінки захисти
Зумій від холоду, що серце крає.
І птахом в небо, голубом крилатим
Злетиш над прірвами буденних справ.
Ти зможеш так усе життя літати,
Лиш не забудь жіночу душу захищати
І довіряти їй, та Господа благати,
Щоб мир і спокій Він нам дарував.
26 березня 2013р.
Свидетельство о публикации №113032601615
Гвоздодёрофъ 03.04.2013 18:28 Заявить о нарушении