Найкращі роки – наше дитинство,
Були малечею,вірили в принца..
Ганяли в машинки і в ляльки ми грали,
І батькам допомагали.
Літніми днями в пісочці сиділи
Вежі високі з піску ми робили,
Дівчатка їсти готували,
«чоловіків» з роботи ждали…
Грали в лікарню і магазин,
За листки-гроші продавали бензин,
В велогонки часто ганяли
І коліна завжди збивали.
Дуже зиму ми любили
Сніжну бабу ми ліпили,
Довго ганяли на санчатах,
Потім грілися по хатах!
Дитинство веселе,є що згадати,
Але з сучасним не порівняти…
Адже в сучасних дітей
Немає таких радостей.
Від телевізору не відірвати,
Чи в комп’ютер їм пограти…
Їх не ваблять машинки й ляльки,
Не ганяють взимку санки..
І не ліплять веж в піску,
Не ганяють на візку
Не цікавить це буття,
В них своє – віртуальне життя…
Дитинство...
© Copyright: Аленочка Олейник, 2013
Свидетельство о публикации №113032610355
Свидетельство о публикации №113032610355
Рецензии