Малювати, щоб потім спалити.
Писати, щоб згодом згадати:
Уста. Очі, подібні до ночі.
Ти, знаєш, не перший, не гірший, не кращий.
Ти будеш марніти, в думках вечоріти.
Не змусиш мене собою хворіти.
Ти будеш горіти, мене ж вже
Нічим не зігріти.
Ти маєш зустріти, єдиною в серці свОїм жаріти,
Яку до хвилин останніх будеш любити.
А я буду тліти, тобою хворіти,
До біса тебе на листі цім маю спалити.
До біса всі мрії, до біса думки,
Кохала лиш пошепки, а тепер у текстах суцільні крапки.
До біса тебе, до біса рамки..
Хороше все теє беру у лапки.
Гори!
© Copyright: Дарья Кудра, 2013
Свидетельство о публикации №113032500008
Свидетельство о публикации №113032500008
Рецензии