Бог стукає у серце,стоїть Він під дверима,
Чекає терпеливо,розкається людина,
I може зрозуміє,як теба в світі жити,
У душу пустить Бога й не буде вже грішити.
Простить усі образи і ближнього полюбить,
І може свою душу у світі цім не згубить.
Можливо милосердям наповнить своє серце,
Молитвою і жалем,і каяттям вiдвертим.
Повернеться до Бога ,в обійми Його Отчі,
грішити як раніше ,вже більше не захоче.
Стоїть Бог під дверима і стукає техенько,
Відкрий мені дитино,впусти мене рідненька.2/18/13
***
© Copyright: Мария Круль, 2013
Свидетельство о публикации №113032500532
Свидетельство о публикации №113032500532
Рецензии
