Вирує в серці почуття.
Те почуття ще незбагненне:
Любові й гордості злиття
За рідний край благословенний.
За ясну зірку уночі,
За журавля, що десь курличе,
Народ, з колиски співучий,
Добра і злагоди всім зиче.
За землю гордість, за поля,
Що простяглись ген-ген, без краю.
За тиху заводь край села,
За солов’я, що так співає.
За роси чисті на траві,
За череду, що повертає,
За воїнів, що мов живі,
На обелісках сонце сяє.
Велика гордість в серці є,
Що покоління підростає.
Моя країна хай живе,
Хай множиться і процвітає!
Моя сторона
© Copyright: Наталья Сытник, 2013
Свидетельство о публикации №113032512101
Свидетельство о публикации №113032512101
Рецензии
Наталю, це вже краще, оптимістичніше. Але радив би добавити більше лірики, а про "країну" будете писати в моєму віці. Хочу, що світились радістю Ваші очі й тремтіло від щастя серце. Успіхів! З повагою О.С.
Бурчак Ворожбянский 27.03.2013 00:43 • Заявить о нарушении
Бурчак Ворожбянский 27.03.2013 00:43 • Заявить о нарушении
Дякую за увагу до моєї персони. Пишу, як пишеться - іноді весело, іноді так собі... А в житті все добре. Ще раз дякую за гарні, оптимістичні слова!
Наталья Сытник 27.03.2013 15:31 Заявить о нарушении
Наталья Сытник 27.03.2013 15:31 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.