Було, або н

Зі мною все це було, або ні…
Я навіть достовірно вже не знаю…
Лежу я мов “Титанік” той на дні…
І розум наче час на мить втрачаю…

Що коїться зі мною уві сні…
Хто питками лінчує мою душу…
За що це я питаю, все мені…
Хто розбере всю цю сміттєву кучу…

Як розібрати мислі кучугур….
Щоб далі в темні хмари не потрапить…
Як оминути темних злих фігур…
І розум свій і душу, як не втратить…

Як іспит цей агонії пройти…
Маніпулює хто так жваво нами…
Життя як не довести до біди…
Не винесли вперед щоб вмить ногами…

У кого зараз відповідь спитать…
У долі своїй може запитаю…
Хоча, що доля може, про це знать…
Я розум від всіх “Як”, на мить втрачаю

http://www.vlad-amelin.ru/stihi-o-zhizni/3855-bulo-abo-ni.html


Рецензии