Куди біжать мої літа
Так швидко, стрімко, беззупинно?
У чисте поле, чи в жита,
Аби знайти життя зернину?
Знайти! Й посіяти умить,
Щоб проросло і гарно спіло
Те, що давно в душі болить,
І що зробити ще не вспіла!
Пройти я хочу світлу путь
На поетичному просторі,
Там, де мене зовуть і ждуть...
І я лечу назустріч долі!
Я хочу бачити свій слід -
Відбиток творчого натхнення.
Лечу, неначе у політ
Своїх думок і сьогодення.
Вирую, стиха, вище хмар,
Щоб зачепитись за пилинку
Зіркових нез'єднаних пар,
І там зустріти половинку.
Удвох проплити на човні
Простого, зрілого кохання...
Загальмувати швидкість днів,
Зустріти старість бездоганно.
Не поспішайте же, літа!
Надайте змогу дописати
Мого життєвого листа,
Щоб нездійснене наверстати.
24.03.2013
Картинка из интернета
Бiжать лiта
© Copyright: Татьяна Кушнирук, 2013
Свидетельство о публикации №113032409582
Свидетельство о публикации №113032409582
Рецензии