На рибалцi. Гумореска

Закинув до світанку ще
Я вудочку в ставок
І нетерпляче втупився
На білий поплавок.
А він, мов цвях у дереві,
Стоїть без коливань.
Нічого… В мене витримка
Сильніша від бажань.
Не хоче риба тістечка,
Дамо їй черв’ячок
Чи мотеля з опаришем.
У цім не новачок.
Минає час… Вже сонечко
Торкнулося води.
На ній лякливо качечки
Залишили сліди.
Прокинулися півники,
Горласті королі.
А он під очеретами
Вартують журавлі.
– Ну що, колеги, з рибкою? –
Питаю сіромах, –
У мене ж «нуль без палочки»,
Напевне, втратив  фах…
Змінив у котре тістечко,
Будь ласка, –  черв’ячка…
А рибка відвернулася
Від нього звисока.
Ні коропця з карасиком,
Ні окунця – катма.
Ні пічкура, ні йоржика,
Ні щуки, ні сома…
І раптом ліг знесилено
На воду поплавок.
Спіймалася малесенька
Плотвичка на гачок!
… Тож час згортати вудочку,
Вертатись до села.
Є рибка, інше – байдуже,
Що розміром мала.
Нехай сміються скептики.
Їм, дурням, невтямки,
Що для реклами мається
В рибалки пів руки!