Як за вікном зашепче на вітру,
Пожовкле на старих тополях листя.
Я нишком знову сльози обітру,
Що котяться обірваним намистом...
Чому на світі мало так тепла?
Неначе щось в душі погасло о.
І безнадійність в серці залягла
Як та дурман-трава попала в ясла.
Дай мені Боже променя надії
Який би мені душу відігрів
Бо я давно в свою не вірю мрію
А серце просить ...щирих.добрих слів.
Нудьга
© Copyright: Лисняк Лидия, 2013
Свидетельство о публикации №113032411545
Свидетельство о публикации №113032411545
Рецензии