***

Вже на небі зірка ясно засвітила,
То Діва Марія Сина породила.
Ісуса голубить,ніжно пригортає,
І Свою дитину Богу поручає.
Божий Син у яслах тихо засинає,
А Пречиста Діва, молиться,чуває.
Всі кругом поснули,ніченька свята,
Задрімала Мати, й бачить сон вона:
З Йосипом й дитятком,ідуть поспішають,
Щоб спасти Ісуса,в край чужий тікають.
Ось ідуть, з Ісусом до Єрусалиму,
В Назарет вератють, та не має Сина.
У Храм прибігають,Він Закон читає,
Як прийти до Бога,мудреців навчає.
Дальше бачить Мати Ісуса з учнями,
Як Він їх навчає ночами і днями.
Як хворих лікує, бісів виганяє,
Як усім нещасним гріхи відпускає.
Бачить Мати Сина у ріці Йордані,
Дух зійшов на нього,як хрестивсь в Івана.
У Єрусалимі,як Царя вітають,
Квітами й гілками,дорогу встеляють.
Та не довго Йсусу:"Осанна" співали,
Як річ,не потрібну за гроші продали.
Здригнулася  Мати із Сином страждає,
В дорогу останню із Ним вирушає.
Страшна ця дорога і важко на серці,
-Синочку мій любий,чому маєш вмерти?
Прийшли на Голгофу,там одяг зірвали,
Проснулась Марія,бо Сина розп"яли.
Як сон свій згадала,серце защеміло,
Молиться і просить:"Господи помилуй".
Навкруг усе тихо,лиш зорі сіяють,
І Ангели радість та мир возвіщають.
Схилилась Пречиста над Сином своїм,
А Він посміхнувся до Неї у сні.12/9/12