Валерий Костюк-Хват Этюды по памяти

Минулим не живу – його лише малюю,
Пензль  мій у кольорі закату, гроз та снів.
На сонячнім жовтку синь неба розітру я
Та напишу етюд «Світ голубих тонів».

Що пам'ять для мене? Джгут з запахів та звуків,
Які таять тепло далеких літніх днів.
Що пам'ять для мене? То зустрічи й розлуки,
Туман вітрила скрив всіх збіглих кораблів.

В куточках, в далені душі, що заблукала,
Шукати буду світ – де рай, що загубив.
Для чого й для кого пишу етюд – не знаю.
По пам'яті,  в віршах, про те, що полюбив…

****************************************
 Я прошлым не живу,
 А лишь его рисую,
 Кисть окуная в свет
 Закатов, гроз и снов.

 На солнечном желтке
 Синь неба разотру я
 И напишу этюд
"Рассвета в голубом".

 Что - память для меня?
 Лишь запахи и звуки,
 Хранящие тепло
 Далёких летних дней.

 Что - память для меня?
 Лишь встречи и разлуки,
 В тумане паруса
 Ушедших кораблей.

 По дальним уголкам
 Запутанной души
 Ищу забытый свет
 Потерянного рая.

 Пишу этюды я
 По памяти, в стихах.
 Зачем и для кого,
 Не думая,... не зная...


картинка из Сети


Рецензии