Лиш ти моя спокуса нестримного життя.
Твоїх вуст шалено торкатимуся я.
Не вдало ми ховали ті почуття грайливі
І раптом все змінилось: час істини настав.
Злетіли слова жалю, кохання відновилось,
Минуле заховали у помислах тяжких.
Приємні сподівання нас віднесуть на крилах
У світ морської течії свавільного життя.
Лиш ти моя спокуса нестримного життя
© Copyright: Дарья Милинчук, 2013
Свидетельство о публикации №113032312481
Свидетельство о публикации №113032312481
Рецензии