Давно уже за північ,
І вже не чути голосів.
Порожня склянка біля книжки.
Він руками держачись присів.
Опершись просто на підлогу,
Вдивляючись в освітлений куток.
Там не було нічого, лише тіні,
А в голові повисло – тисячі думок.
Він не знав куди подітись,
Щоб сховатись від імли.
Зникнути, щоб очі ворожі,
Навіть при світлі знайти не могли.
***
© Copyright: Людмила Гусинская, 2013
Свидетельство о публикации №113032311826
Свидетельство о публикации №113032311826
Рецензии