Вчила мама

Любовь Постникова
Сміються вікна маминої хати,

цвіте бузок. Так гарно на душі!

Іду до мами завжди, як на свято,

це так потрібно дітям і мені.

 

Вклонюся низько мамі ніжній, милій,

так вдячна рідній нені за любов.

Рукам тим теплим, що колись сповили.

Життя любить навчала знов і знов.

 

Калину клала ти в мою колиску,

красивою, стрункою щоб була.

Нанизувала доленьку на низку,

зв'язала міцно, довго щоб жила.

 

Любити пісню лагідно навчила,

пшеницю в полі, в небі - журавля.

І Батьківщину, що у нас єдина,

цінити вчила матінка моя.


© Copyright: Любовь Постникова, 2013
Свидетельство о публикации №113032311095
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Любовь Постникова
Рецензии
Написать рецензию
Добрий вірш, Любов! Дякую.
З повагою

Валентина Черняева   29.03.2013 11:14   •   Заявить о нарушении
+ добавить замечания
Дякую, Валентино, за теплі слова.
З теплом і повагою,

Любовь Постникова   30.03.2013 22:17   Заявить о нарушении
+ добавить замечания
Написать рецензию     Написать личное сообщение     Другие произведения автора Любовь Постникова